Лабораторія сенсів

У восьмому епізоді «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш разом із дослідницею інформаційного простору, комунікаційницею та письменницею Оксаною Мороз обговорюють книжку Йоганна Гарі «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу».
Чому цифровий детокс не повертає нам концентрацію? Як соціальні мережі перетворили увагу на валюту, а алгоритми — на інструмент маніпуляцій? Чи здатен штучний інтелект змінювати не лише те, що ми бачимо, а й те, що пам'ятаємо? І як захищати себе в інформаційному середовищі, від якого неможливо повністю відмовитися?
У цьому епізоді:
Чому розпорошена увага — не просто особиста слабкість, а наслідок життя в умовах постійного стресу та інформаційного перевантаження

Як цифрові платформи заробляють на нашій увазі та чому їхні алгоритми стали інструментом політичних маніпуляцій

Чому маркування ШІ-контенту не розв'язує проблему і як згенеровані відео та взаємодія зі штучним інтелектом можуть впливати на нашу пам'ять

Чому заборони для дітей не обов'язково захищають від маніпуляцій і як підготувати їх до життя в цифровому середовищі

Як інформаційні загрози впливають на українців під час війни та чому феномен української стійкості досі потребує дослідження

Чому Україні потрібно переходити від нескінченних стратегічних дискусій до конкретних дій і розвивати власний масовий контент

Книжка на сайті: laboratory.ua/products/mystetstvo-zoseredzhuvatysya-yak-u-nas-vkraly-uvagu
Слухайте випуск, підписуйтесь на канал і залишайте коментарі!

У сьомому випуску «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш говорить із Максимом Яковлєвим — деканом факультету міжнародних відносин і врядування та директором Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» — про книжку Адама Кехейна «Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатії».
Чи можна домовлятися з тими, хто не дотримується обіцянок і не зацікавлений у компромісі? Де проходить межа між необхідними переговорами та небезпечними поступками? Чому самого діалогу недостатньо і які важелі впливу можуть змусити ворога змінити свою поведінку? І чи можна навчитися взаємодіяти з ворогом, не перестаючи вважати його ворогом?
У цьому епізоді:
чому не кожен конфлікт можна розв'язати співпрацею і в яких ситуаціях взаємодія з ворогом усе ж необхідна, зокрема для обміну військовополоненими та звільнення заручників

чому спроби просто поговорити з Путіним і переконати його змінити погляди не працюють та як натомість можна впливати на поведінку Росії

що потрібно для успішних переговорів: контроль над процесом, баланс інтересів, гнучкість і готовність застосовувати важелі впливу

чому домовленості без механізмів контролю та відповідальності не мають достатньої сили і як поєднувати стимули з примусом

чи означає суспільна єдність необхідністю погоджуватися з усім та як навчитися співіснувати з різними поглядами

до яких внутрішніх конфліктів Україні варто готуватися після війни та чому здатність домовлятися між собою буде не менш важливою

Книжка на сайті: laboratory.ua/products/vzaemodiya-z-vorogom-yak-pratsyuvaty-z-lyudmy-yaki-ne-vyklykayut-ni-doviry-ni-sympatij
Слухайте випуск, підписуйтесь на канал і залишайте коментарі!

У шостому випуску «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш говорить із Наріманом Дарвішовим — доктором філософії в галузі психології, клінічним психологом і викладачем КНУ імені Тараса Шевченка — про книжку Шеймуса О’Магона «Ґуру, спільник і скептик. Історії про науку, секс і психоаналіз».
Як Фройд перетворив психоаналіз на впливове культурне явище? Чому його теорії критикували й переглядали, а деякі з них досі живуть у нашій мові та уявленнях про людину? І що насправді робить психотерапію дієвою — конкретна теорія чи стосунок між терапевтом і клієнтом?
У цьому епізоді:- як формувався ранній психоаналіз і чому навколо Фройда виник культ- що змінилося в сучасному психоаналізі та які ідеї його засновника залишилися в професійному словнику- чому жодна психологічна теорія не пояснює людину повністю і як психотерапія поєднує різні підходи- чим терапевтичний стосунок відрізняється від авторитету гуру та чому завдання терапевта — допомогти людині самостійно ухвалювати рішення- як досвід війни, виснаження та жорстокості впливає на нас і чому важливо дбати про власний ресурс- де проходять межі наукового пояснення людини й чому наука не може вирішити за нас, як житиКнижка на сайті: laboratory.ua/products/guru-spilnyk-i-skeptyk-istorii-pro-nauku-seks-i-psyhoanaliz
Слухайте випуск, підписуйтесь на канал і залишайте коментарі!

У п’ятому випуску сезону «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш говорить із генеральною директоркою Мистецького арсеналу Олесею Островською-Лютою про книжку американської філософині Марти Нуссбаум «Цінність без ціни. Навіщо демократії гуманітарні науки».
Чому освіта, яка готує до професії, але не вчить розуміти інших, може загрожувати демократії? Як гуманітарні науки допомагають мислити критично, уявляти інший досвід і знаходити спільну мову? І чи можемо ми навчити дітей любити читання, а не просто читати за шкільною програмою?
У цьому епізоді:
чому демократії потрібні не лише фахівці, а й люди, здатні критично мислити, співчувати та розуміти складність світу

як технологічні гіганти, штучний інтелект і втрата соціального престижу змінюють суспільство та впливають на демократію

чому українська школа не завжди допомагає полюбити читання і що можна змінити в освітньому процесі

яке місце мають посідати культура й гуманітарна освіта в країні, що воює, і чому для відновлення України потрібні і гуманітарні, і технічні знання

якою може стати Україна після війни та чому її майбутнє пов’язане зі спроможністю діяти разом із ширшою Європою

Книжка на сайті: laboratory.ua/products/tsinnist-bez-tsiny-navischo-demokratii-gumanitarni-nauky 
Слухайте випуск, підписуйтесь на канал та залишайте коментарі!

У четвертому випуску «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш говорить із психіатринею та письменницею Христиною Шалак про її книжку «Нікого немає в лісі. Історії про людей, будівлі і психіатрію».
Разом вони розбирають, як суспільство сприймає психічні розлади, чому важливо бачити насамперед людину, а не її діагноз, та як повномасштабна війна змінила наш психічний стан і межі психологічної норми. 
У цьому епізоді:
що насправді приховано за зачиненими дверима психіатричних стаціонарів і чому важливо долати стигму;

чому мовна чутливість має значення і як правильно говорити про людей із психічними розладами без «тавра»;

як Україна поступово відходить від радянської моделі психіатричної допомоги та яку роль відіграють центри психічного здоров'я;

як постійний стрес і війна впливають на адаптацію українців та чому важливо враховувати контекст при оцінці свого стану.

Електронна і аудіо версія книжки: librarius.pro/book/nikoho-nemaie-v-lisi-istorii-pro-liudei-budivli-i-psykhiatriiu 
Слухайте випуск, підписуйтесь на канал та залишайте коментарі!