У цьому випуску, після непростої ночі через обстріли, я ділюся враженнями і цитатами книги Олени Пшеничної — «Там, де заходить сонце». Олена розповідає у нижці про мамин погляд, дорослішання батьків, складні рішення щодо старості та рішення про будинок пристарілих. А також згадуються моменти, де біль переплітається з гумором.
Чи читати? SOFT SKILLS: Бути собою — Жильцова, Станчишин
09.02.2026 | 37 min.
У цьому випуску говоримо про книгу «SOFT SKILLS: Бути собою». Проте це той випадок, коли я не можу впевнено радити, а скоріш навіть навпаки. Не всі цитати мені близькі, хоча деякі дійсно варті уваги та наштовхують на правильні настанови.
Чи читати? Книга Еміля — Ілларіон Павлюк
26.01.2026 | 50 min.
У цьому випуску говоримо про новий роман Ілларіона Павлюка «Книга Еміля». Це не розбір і не огляд роману зі спойлерами. Я виписав цікаві цитати і пропоную їх розібрати. Мова йтиме про природу самозбувальних пророцтв, синестезії та «дилему вʼязня», а також про справедливість, довіру, підлість та пошук відповідей у світі, де все існує заради любові.
Чи читати? Без ґрунту — В. Домонтович
10.10.2025 | 46 min.
У цьому випуску говоримо про роман «Без ґрунту» В. Домонтовича. Згадаємо цікаві факти про автора, його зникнення і життя як Віктора Петрова. Проаналізуємо головні цитати твору — про любов, довіру, пошук себе, апатію, втрату сталості у світі та не тільки.
Чи читати? Тією горою є ви — Бріанна Вест
26.09.2025 | 43 min.
В цьому випуску поговоримо про книгу Бріанни Вест «Тією горою є ви». Це про тривожність, самосаботаж, любов до себе, залежність від визнання, страх, прогрес замість бездоганності, зцілення та пошук внутрішньої сили.
Привіт! Канал, створений для того, аби нагадати всім нам, що книжки - це також про розвагу та цікавість.
“Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!” (В. Стус)