Крим майбутнього. Перші кроки, можливі пастки та Кримськотатарська автономія - говоримо з Арсеном Жумаділовим
Це восьмий епізод "Кавуна та тютюна" – подкаста про те, що об'єднує українців та кримських татар.Протягом цього циклу ми говорили про різні аспекти спільного: і про давню історію, і про дисидентський рух в радянські часи, і про нинішній кримський спротив. А також про музику, мистецтво, літературу і навіть кухню.Цей випуск присвячений ще одній темі, що об'єднує українців і кримських татар – спільному майбутньому.Він про те, як має розвиватися Крим після деокупації та що для цього потрібно.Про те, чи може він стати майданчиком для реалізації всіх давно обговорюваних але досі не перевтілених у життя реформ.Про те, чому Кримськотатарська національно-територіальна автономія важлива не тільки для кримських татар, але й для подальшої реінтеграції нині окупованого півострова.Про необхідність довіри між українцями та кримськими татарами і пастку самовтілюваного пророцтва.Про те, які перші кроки мають зробити держава, українське суспільство і кримські татари одразу після звільнення Криму.Гість ефіру – державний управлінець, кримськотатарський громадський діяч Арсен Жумаділов.
--------
36:11
--------
36:11
Історик Ярослав Грицак: "Боротьба за Крим – це боротьба за наше місце в історії"
"Коли ми говоримо про історичну близькість, то ми близькі не тільки з росіянами і поляками, ми дуже сильно близькі і з кримськими татарами. Маємо масу на це свідчень. Зокрема слів, які увійшли з кримськотатарської мови в українську", – каже про спільні сторінки історії доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.Серед таких слів і ті, що склали назву цього подкасту.Це новий епізод "Кавуна та тютюна" – програми про те, що об'єднує українців та кримських татар. І в ньому ми обговорюємо з Ярославом Грицаком спільне минуле, теперішнє та майбутнє двох народів.Говорячи про єдність кримських татар і українців, Грицак пояснює її не тільки існуванням спільного ворога, а й розумінням спільної історії."Що ще робить спільними українців і кримських татар? Умовно, ми частини різних цивілізацій – православної і ісламської, – додає Грицак. – Але в кожних з цивілізацій, українці і кримські татари – це найбільш західна їх версія".Також в цьому епізоді ми говоримо про таке:– Як в Україні свідомо змінюється образ кримських татар?– Чому Україна не має нікому доводити історичну українськість Донбасу чи Криму?– Які міфи про кримських татар є токсичними і що з ними робити?– Чому важливо створити кримськотатарський університет?– Як Крим пов'язаний з ідеєю Путіна повернути "велич" Російській імперії?– І чому боротьба за Крим важлива для України?Алім Алієв, Рустем Халілов
--------
35:37
--------
35:37
"Травми суспільства – це проблема нацбезпеки". Ігор Козловський про Голодомор, депортацію киримли та досвід війни
"Нам потрібне загальне дорослішання", – каже релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник Ігор Козловський.Він говорить про новий виклик, який постане перед українцями через травму війни – необхідність почути один одного. У кожного з нас свій досвід цієї війни, і між цими досвідами має виникнути спільна мова. Це новий епізод подкасту "Кавун та тютюн" – про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей випуск ми присвятили колективним травмам.Козловський називає ХХ століття епіцентром множинних травм для українців. Серед найбільш масштабних трагедій, що спричинили травми на покоління – Голодомор в Україні 1932-1933-их років та депортація кримських татар в 1944-му році. В цьому епізоді ми говоримо про таке:– Чому травми суспільства це проблема національної безпеки та з якої причини люди починають ставити неправильні питання і вимагати неправильних відповідей?– Які наслідки трагедій ХХ століття ми досі носимо в собі?– Чому витіснення пам'яті радянською машиною приводить до того, що травма переходить в культурне тіло?– Як колонізаційні процеси можуть формувати комплекс національної меншовартості?– До чого приводить те, що переживши колективну травму, людина починає відчувати провину?– І як відрефлексувати колективну травму?
--------
32:31
--------
32:31
Про вірність, гідність, мільйони для України та кримськотатарський реп 100-річної давнини. Джамала та її QIRIM
– Я розділилася навпіл. Є активістка, а є музикант і співачка, – так Джамала згадує початок повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, посадивши в машину двох своїх синів – півторарічного Селіма і трирічного Еміра – вона намагалася виїхати з Києва. А їй в цей час телефонували міжнародні ЗМІ з питанням, що ж відбувається навколо.З тих пір в активі Джамали – 20 відвіданих країн і десятки мільйонів доларів, зібраних для України. Концерти, інтерв'ю, зустрічі з громадськими діячами, світовими зірками, політиками… Джамала стала однією з найбільш відомих амбасадорок України за кордоном.11 травня в Ліверпулі в рамках EuroFestival відбудеться світова прем'єра її альбому "QIRIM", створеного на основі кримськотатарських народних пісень. Супроводжуватиме співачку філармонічний оркестр ВВС.Але український слухач зможе почути ці пісні раніше – 5 травня Джамала презентує їх у Національній опері в Києві спільно з Національним симфонічним оркестром України."QIRIM" поєднує 14 старовинних пісень, кожна з яких представляє певну місцевість Криму. Ці пісні Джамала збирала роками. І іноді стикалася з дивовижними відкриттями.– Коли я дізнавалася ці історії, перекладала кожну пісню, я розкопала таке, чого не очікувала. Що майже в кожній пісні є фраза, яка так чи інакше відповідає за вірність і гідність, – розповідає Джамала.Свій альбом вона називає можливістю для слухачів всього за 14 пісень дізнатися про історію Криму і характер і ментальність кримськотатарського народу.Також в новому епізоді подкасту "Кавун і тютюн" Джамала розповідає:– скільки спільного в мелосі українських та кримськотатарських пісень;– про перші мільйоні євро, зібраних на допомогу Україні;– як її намагалися подружити з росіянами;– як їй довелося виконувати перший кримськотатарський реп зі 100-річною історією;– про сюрприз, що очікує на слухачів концерту у Києві.
--------
24:32
--------
24:32
Чебуреки, плов та "чоловіча" кава з сіллю. Старе та нове в кримськотатарській кухні
Перед вами четвертий, найбільш смачний епізод подкасту "Кавун та тютюн". Цього разу ми говоримо про кухню і кулінарні запозичення українців та кримських татар.Сьогодні інтерес до кримськотатарської кухні на материковій Україні зростає паралельно з відкриттям нових закладів, що частують гостей національною їжею корінного народу Криму.Цікаво, що сто років тому рецепти одних і тих самих кримськотатарських страв могли відрізнятися в залежності від регіону Криму, а іноді навіть в залежності від сіл та міст. Проте, частину своїх кулінарних традицій кримські татари втратили за роки депортації. Але за ці ж роки на чужині вони збагатили свою кухню й чимось новим. Чи є щось спільного між галушками та алюшке шорбаси? Які традиційні страви вдалося зберегти кримським татарам? Коли киримли почали готувати манти та лагман? Яка різниця між пловом та пілявом? З чого робили слабоалкогольний напій буза? Та яким є традиційний рецепт чебурека?І звісно, в цьому епізоді згадуємо і про каву, що посідає особливе місце в культурі кримських татар. Наприкінці 19 сторіччя в одному тільки Бахчисараї було 62 кав’ярні. В кримськотатарському домі кавою й досі зустрічають гостей. Є навіть таке поняття як козьайдин каве – це коли подають каву, відмічаючи різні події. Є і байрам каве – це святкова кава. А є й така кава, яку називають "чоловічою" – туди додають дрібку солі.Про це все і не тільки говоримо з етнографом, авторкою книги “Кримськотатарська кухня” Оленою Соболєвою.
"Кавун та тютюн" – подкаст про те, що об'єднує українців та кримських татар.
В кожному епізоді ми будемо знаходити це спільне в різних сферах – в сторінках історії, в музиці, в літературі, кухні. Будемо запрошувати гостей та обговорювати з ними те, що нас об'єднує, а також і те, що в двох народів є індивідуального.
І назва нашої програми – це теж один з прикладів того близького, що є між українцями та киримли. Тютюн – так звучить слово і кримськотатарською, і українською, і означає воно одне. Кавун – і це слово теж є в обох мовах. Але кримські татари кавуном називають диню. Так єдина форма містить різний для двох народів сенс.